Основні завдання колективно-договірної роботи на 2018 рік

                        I. З питань конкурентоздатності національного виробника                           та забезпечення зростання зайнятості

1. Передбачення обсягів професійного навчання працівників та загальні витрати на ці цілі відповідно до потреб виробництва та вимог актів законодавства у цій сфері, що дає можливість підвищувати їх професійний рівень, а також передбачення строків та розмірів витрат на професійну підготовку/ перепідготовку, підвищення кваліфікації працівників.
2. Запровадження превентивних заходів щодо запобігання на підприємствах незалежно від форм власності та господарювання масовим звільненням працюючих з ініціативи роботодавця (з урахуванням, в тому числі, Меморандуму про співробітництво між Федерацією роботодавців України і Федерацією професійних спілок України щодо збереження трудового потенціалу та забезпечення стабільної роботи підприємств), зокрема:

– використовувати природне зменшення чисельності працюючих (звільнення за власним бажанням, вихід на пенсію тощо);

– за наявності вакансій надавати переважне право на переведення на них вивільнюваних працівників за наявності у них спеціальності та відповідної кваліфікації;

– виконувати власними силами обсяг робіт, що виконуються сторонніми організаціями, за умов економічної доцільності;

– скорочувати до мінімуму понаднормові роботи (суміщення професій);

– за можливістю, відмовлятися від укладення строкових договорів, сумісництва, прийому працівників на тимчасову роботу, безпідставного переведення із безстрокових трудових договорів на контракт тощо.

3. Передбачення зобов’язань роботодавця щодо виконання нормативу робочих місць, призначених  для  працевлаштування  осіб відповідно                    до ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення», створення для них умов праці (зокрема, з урахуванням рекомендацій МСЕК) тощо.
4. Заборона використання на підприємстві нелегальної праці без укладення офіційних трудових договорів, підміни трудових договорів цивільно-правовими та іншими угодами, виплати заробітної плати в обхід порядку, встановленого законодавством та колективним договором. Передбачення положень щодо невикористання аутсорсингу (залучення до виконання робіт сторонніх працівників, які не входять до штату підприємства), а у разі його наявності вимагати від роботодавців:

– погодження з виборним органом первинної профспілкової організації;

– економічного обґрунтування необхідності застосування аутсорсингу;

– розробки порядку щодо рівних умов для залучених та штатних працівників.

5. Забезпечення підвищення рівня матеріального забезпечення осіб, які вивільняються, залежно від стажу роботи на час звільнення, а також запровадження додаткових компенсацій при звільненні у зв’язку із скороченням.
6. Передбачення участі представників виборного органу первинної профспілкової організації у прийнятті рішень з питань економічного та соціального розвитку підприємства, в т.ч. під час зміни форми власності та/або відновлення платоспроможності (зокрема, формування та виконання фінансових планів, дотримання трудових, соціально-економічних прав та інтересів найманих працівників) тощо.

II. З питань оплати праці

1. Передбачення щорічного зростання середньомісячної заробітної плати в галузі (території), на підприємстві (установі, організації) вище рівня інфляції. У разі зростання реальних економічних показників розвитку галузі, підприємства мають забезпечувати зростання реальної заробітної плати темпами, що перевищуватимуть темпи зростання економічних показників розвитку галузі, підприємства.
2. Недопущення утворення заборгованості із заробітної плати, а у разі її виникнення, вжиття оперативних заходів щодо її погашення та визначення розміру компенсації за кожен день затримки.

Передбачення конкретних заходів для погашення зарплатної заборгованості, що утворилася на момент укладення колективного договору (угоди).

3. Визначення мінімальних розмірів ставок (окладів) за галузевим принципом, міжпосадових, міжрозрядних співвідношень та конкретних строків і умов їх підвищення.
4. Проведення обов’язкового погодження з профспілкою в разі намірів роботодавця змінити існуючу на підприємстві систему оплати праці. У разі застосування на підприємствах, організаціях небюджетної сфери альтернативних систем оплати праці (безтарифної, грейдової та ін.) встановлювати нижню межу оплати за кваліфіковану працю не нижче розміру тарифної ставки робітника І розряду, визначеної генеральною, галузевою (міжгалузевою) угодою. До розробки та впровадження систем оплати праці на підприємствах в обов’язковому порядку залучати представників профспілок.
5. Передбачення положень щодо системи стимулювання праці, гарантійних та компенсаційних виплат, затвердження переліку і розмірів доплат, надбавок, компенсаційних та інших виплат.
6. Визначення переліку надбавок, доплат, премій і винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, які не враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру.
7. Забезпечення диференціації в оплаті праці працівників установ та організацій, що належать до бюджетної сфери, в залежності від кваліфікації та посади.

         ІІІ. З питань умов та охорони праці.

1. Забезпечення працівникам соціальних  гарантій, компенсацій і пільг у  галузі  охорони праці: безоплатне забезпечення спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту, мийними знешкоджувальними засобами, надання пільг та компенсацій за важкі та шкідливі умови праці тощо, на  рівні,  не  нижчому за передбачений законодавством та встановлення (за домовленністю) додаткових умов і виплат за рахунок роботодавця.
2. Розроблення за участю сторін колективного договору на основі якісного проведення атестації робочих місць за умовами праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки,  гігієни  праці  та виробничого  середовища, підвищення існуючого рівня  охорони  праці,  запобігання  випадкам виробничого  травматизму,  професійного  захворювання,  аваріям  і пожежам,  визначення необхідних обсягів та джерел  фінансування  зазначених заходів, забезпечення їх реалізації.

При цьому слід максимально зосереджувати увагу на розробці і фінансуванні  заходів (проектів), реалізація яких забезпечує повне або часткове усунення важких і шкідливих факторів виробництва, а також основних причин (на основі відповідного вивчення) нещасних випадків і професійних захворювань.

Для забезпечення реалізації цих заходів слід передбачати необхідний обсяг фінансування (за попереднім розрахунком) для забезпечення виконання всіх зобов’язань роботодавця, визначених законодавством про охорону праці, в тому числі соціальних  гарантій, компенсацій і пільг у  галузі  охорони праці, поліпшення умов праці, медичного обслуговування працівників, навчання з питань охорони праці, заходів щодо підвищення існуючого рівня безпеки праці або приведення його у відповідність з вимогами нормативно-правових актів (вимоги безпеки до машин, механізмів тощо), але не менш ніж передбачено статтею 19 Закону України «Про охорону праці» (0,5% від фонду оплати плати за попередній рік). При цьому слід враховувати норми статті 162 КЗОТ, в якій зазначено, що для проведення заходів з охорони  праці виділяються  у встановленому порядку кошти і необхідні  матеріали.  Витрачати  ці кошти і матеріали на інші цілі забороняється. З метою економічної заінтересованості роботодавця у поліпшенні умов і охорони праці передбачено, що відповідні витрати відносяться на витрати підприємства.

3. Забезпечення розроблення та реалізації заходів з поліпшення умов праці, своєчасного та якісного проведення атестації робочих місць за умовами праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вжиття заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я працівників виробничих факторів.
4. Організація якісного навчання з питань охорони праці як посадових осіб, так і працівників та їх представників, що є визнаним ефективним заходом профілактики виробничого травматизму та аварій (зниження рівня організаційних причин у настанні нещасних випадків та аварій на виробництві).

Впровадження сучасних форм та методів навчання (використання відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації), включення до програм навчання ознайомлення з основними нормами міжнародного права з безпеки і гігієни праці, впровадження міжнародних стандартів, системи оцінки і управління професійними ризиками, ознайомлення з кращими міжнародним досвідом та  практиками у цій сфері тощо.

5. Забезпечення медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників; контроль стану здоров’я працівників і виконання роботодавцем (власником) оздоровчих заходів та рекомендацій заключного акта за результатами періодичного медичного огляду працівників відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про охорону праці» та пункту 3.7 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 21.05.2007 р.  № 246 і зареєстрованого в Мін’юсті 23 липня 2007 р.  за № 846/14113.

                      ІV. З питань забезпечення громадського контролю профспілок                     за  додержанням законодавства про працю та охорону праці

Забезпечення гарантій діяльності представників профспілкової  організацій щодо здійснення громадського контролю за додержанням роботодавцями законодавства про працю, охорону праці, реалізації і фінансування комплексних заходів, виконання умов колективного договору тощо, зокрема:

– забезпечення роботодавцем безперешкодного доступу представників профспілок з питань охорони праці до робочих місць членів профспілки, інформації та документів, що містять результати атестації робочих місць, заплановані роботодавцем профілактичні заходи, результати розслідування, обліку та аналізу нещасних випадків і професійних захворювань і звіти з цих питань, а також до повідомлень, подань та приписів органів державного нагляду за охороною праці та відповідних документів підприємства, співпраці з профспілками посадових осіб роботодавця та інформування про результати такої роботи представників профспілок з питань охорони праці;

– забезпечення роботодавцем своєчасного (не більш ніж у тижневий строк) надання на запити профспілок, їх об’єднань відповідних документів, відомостей та пояснень щодо умов праці, виконання колективних договорів і угод, додержання законодавства про охорону праці та соціального захисту прав працівників у сфері охорони праці;

–  обрання профспілкових активістів з числа членів виборних органів профспілкових організацій для проходження ними відповідного навчання та виконання повноважень громадських інспекторів праці;

– щодо участі роботодавця у фінансуванні діяльності  профспілкової інспекції праці та надання додаткової оплачуваної відпустки не менше шести календарних днів (за рахунок роботодавця) представникам профспілок для профспілкового навчання з контролю за дотриманням чинного трудового законодавства, у тому числі з питань охорони праці;

–   розгляд не рідше одного разу на півріччя на засіданні профспілкового комітету питання щодо стану додержання законодавства про працю на підприємстві;

–   розгляд роботодавцями подань інспекторів праці профспілки, контроль за їх виконанням, доведення до членів профспілкової організації інформації про результати перевірок, виявлені порушення та вжиті заходи щодо їх усунення.

V. З питань соціального захисту працюючих

1. Надання роботодавцем матеріальної допомоги працівникам:

– на оздоровлення, у разі смерті/ народження, одруження;

– на часткове покриття витрат на житло, зруйноване в зоні бойових дій АТО, пожежею, стихією тощо;

– на комунальні послуги, малозабезпеченим сім’ям, сім’ям з дітьми, дітям батьки (опікуни) яких загинули (стали інвалідами) під час бойових дій в зоні АТО, або прирівняні до учасників бойових дій, на придбання шкільного одягу, взуття, підручників;

– жінкам, що перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох- або шестирічного віку;

– які мають статус ветеранів війни, афганців, учасників бойових дій, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та ліквідаторам аварії на ЧАЕС, учасникам АТО;

– при виході на пенсію, ветеранам підприємства та малозабезпеченим пенсіонерам для придбання продуктів харчування, лікування, а також для ремонту житла, оздоровлення, придбання палива.

2. Надання додаткової оплачуваної відпуски батькам, які мають малолітніх дітей та дітей шкільного віку (один день або кілька годин на тиждень, вихідний день на 1 вересня, на останній дзвоник для батьків, діти яких є випускниками навчальних закладів, солдатами і курсантами Збройних Сил України та військових навчальних закладів для прийняття урочистої присяги тощо).
3. Підтримка сімей, які втратили одного з батьків, або опікунів чи піклувальників дітей, у т.ч. під час АТО, а також багатодітних сімей.
4. Соціальна підтримка, психологічна реабілітація, оздоровлення та адаптація працівників підприємств, які є вимушеними переселенцями з АРК Крим, Донецької та Луганської областей, учасниками АТО та членами їхніх сімей.
5. Здійснення профспілковою організацією контролю за нарахуванням і сплатою адміністрацією підприємства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за осіб, які працюють на підприємстві.

Зобов’язання роботодавця надання працівникам щомісячного підтвердження, у тому числі у письмовій формі, про сплату єдиного соціального внеску.

Обґрунтування: Відповідно до законодавства у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування всі види матеріального забезпечення та соціальних послуг надаються лише за умови сплати єдиного соціального внеску. Тому, профспілкам необхідно здійснювати постійний контроль за сплатою єдиного внеску до фондів соціального страхування, в т.ч. Пенсійного фонду.

Відповідно до чинного законодавства працівник (застрахована особа) має право отримувати від роботодавця (страхувальника) підтвердження про сплату страхових внесків. При цьому, для здійснення працівником контролю та своєчасного реагування на можливі порушення з боку роботодавця  щодо сплати єдиного соціального внеску, а також розміру заробітної плати, на яку нараховано зазначений внесок, доцільно передбачити у колективному договорі норми щодо регулярного підтвердження роботодавцем усім працівникам про сплату за них єдиного соціального внеску

6. Зобов’язання роботодавця збереження первинних документів про стаж, заробітну плату та інші підстави, які дають право працівникам на пенсійне забезпечення, в тому числі на пільгових умовах.

Обґрунтування: чинне законодавство у сфері пенсійного забезпечення визначає випадки обов’язкового підтвердження стажу та заробітної плати працівника первинними документами. Проте, в окремих випадках, через незбереження з вини роботодавця зазначених даних працівник не може реалізувати своє право на підвищення розміру пенсії або на призначення пенсії. Для уникнення зазначених обставин у колдоговорі необхідно передбачити зобов’язання роботодавця на збереження документів, необхідних для призначення пенсії.

7. Проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи для працівників на підприємствах з питань соціального страхування та пенсійного забезпечення, із залученням фахівців органів Пенсійного фонду, фондів соціального страхування та органів соціального захисту населення.
8. Організація роботи комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації та підвищення її ролі у вирішенні питань захисту прав застрахованих осіб і членів їх сімей на страхові виплати та отримання якісних страхових послуг.

9. Включення положень, що забезпечують рівні права та можливості чоловіків та жінок, зокрема передбачати:         – покладання обов’язків  уповноваженого  з  гендерних  питань –
радника керівника підприємства установи та організації, їх структурних підрозділів на одного з працівників на громадських засадах;         – комплектування кадрами і просування працівників по  роботі  з
дотриманням принципу надання переваги особі тієї статі, щодо якої
в них існує дисбаланс;         – усунення нерівності за її наявності в оплаті  праці  жінок  і
чоловіків  на базі загального соціального нормативу оплати праці в  бюджетній
та інших сферах, а також на основі професійної підготовки (перепідготовки) кадрів. Обґрунтування: у відповідності до статті 18 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 08.09.2005 № 2866-ІV

VI. З питань молодіжної політики.

1. Організація й координація навчання, підвищення кваліфікації молодих профспілкових кадрів та активу, розвиток мережі навчальних і навчально-методичних закладів ФПУ із визначенням джерел фінансування та сум витрат.
2. Залучення молоді до членства у профспілці, участі в органайзингових кампаніях та роботі профкому.
3. Сприяння професійній адаптації молодих працівників, формування резерву кадрів, призначення молодих спеціалістів на відповідальні посади, відновлення інституту наставництва.
4. Створення умов для підвищення кваліфікації та загальноосвітнього рівня молоді без відриву від виробництва.
5. Сприяння здобуттю молоддю вищої освіти або другої вищої освіти відповідно до спеціалізації підприємства, установи, організації.
6. Створення умов для підвищення загальнокультурного рівня працівників та їх оздоровлення.